У Drupal можна вбудувати TinyMCE або FCKEditor. І той і інший гнучко налаштовуються. Обидва є потужними засобами. У TinyMCE, наприклад, можна працювати з таблицями, додаючи і видаляючи рядки й стовпи, та об'єднуючи осередки. Ще TinyMCE може "чистити" скопійовані з Ворда тексти від надлишкових тегів.

Таких під неї безліч. Однак найбільш зручним і гарним з безкоштовних є редактор JCE, розроблений спеціально для Joomla (а спочатку ще для Mambo, тоді він називався MosCE), здатний скласти дуже гарну альтернативу платному WysiwygPro.

Стандартно в WordPress'е використовується трохи урізаний TinyMCE і, поряд ж - простий текстовий редактор (перемикання між ними "на льоту"). При бажанні можна встановити і повну версію TinyMCE, тоді буде доступно три панелі кнопок з усім можливостями. Потрібно відзначити, що в WordPress'е є можливість стороннім плагінам додавати кнопки в редактор. Таким чином можна наприклад отримати функції для додавання відео, аудіо і т.д. Якщо TinyMCE не влаштовує, то можна встановити замість нього інший редактор, наприклад FCKMonkey. Але в цілому, вибір редактора справа смаку. В профілі користувача можна взагалі відключити використання візуального редактора.

У базовому пакеті вставка картинок не передбачена. Вирішити цю проблему можна кількома шляхами. Є варіант з додаванням зображення в стилі "Додати файл до посту". Альтернатива - установка WYSIWYG-редактора TinyMCE і медіаменеджери IMCE зверху. Підтримується зміна розмірів зображення при завантаженні і генерація тамбнейлов. Я б не назвав роботу із зображеннями сильною стороною Drupal: занадто багато кліків доводиться робити.

Найбільш сильною стороною гілки 1.0.х є mosimage, який (за допомогою двох-трьох додаткових Мамбот (с)) перетворюється на таку цукерку, що слинки течуть. Зображення можна вставляти в редакторах, і в медіаменеджери - як ніяк вбудоване і цілком собі зручний засіб для роботи із зображеннями і файлами взагалі.

У WordPress'е цілком зручно можна додавати картинки в редактор. Під час завантаження файлу можна одразу вказати його назву, підпис. Автоматично буде зроблена мініатюра. Тобто розрахунок на те, щоб з цим завданням впорався недосвідчений користувач. Якщо ж скористатися окремим плагіном, то можна додатково вказати розміри картинки, мініатюри та інші параметри. Після додавання зображення в редактор, можна змінити різні параметри (стилі, розміри, бордюри, відступи і т.д.). Хоча це вже можливості самого візуального редактора.

Шаблони - сильна сторона Drupal. Цей компонент добротно спроектований, тому розібратися з інтеграцією своїх шаблонів зможе початківець PHP-програміст. Взагалі Drupal надає цілий букет можливостей керування темами: можна навіть як в ЖЖ настроювати кольори різних елементів прямо з адмінки. Втім, ці новації на любителя.
На Drupal є красиві сайти, однак, пристойних загальнодоступних тим вкрай мало. Якщо забажаєте обзавестися сайтом на Drupal, приготуйтеся витратитися на шаблон.

Joomla гілки 1.0.х не підтримує шаблони. Звичайно, в ній є загальний і великий шаблон, який дозволяє на PHP створювати цілком хитромудрі структури загальної структури сайту і розташування модулів, але ось шаблонізаціі окремих елементів немає, і все обмежується застосуємо CSS (до речі, дуже система дуже гнучка, взяти той же "префікс класу модуля "і добре задокументована) і копирсання в компонентах. Однак для статей вже давно існує ContentTemplater, що дозволяє створювати шаблони оформлення для статей і дуже непогано управляти їх зовнішнім виглядом.
Другим моментом, про який варто сказати окремо є система модулів. Модулі об'єднуються в позиції, які вже й підвантажуються в потрібних місцях шаблону. Модулі можна прив'язувати до конкретних сторінок (вмикати і вимикати відображення), а також виводити різними способами по ходу сторінки. Часом, за допомогою маніпуляцій в шаблоні можна декількома модулями скласти дуже красиву головну (або будь-яку іншу) сторінку, просто вимкнувши компонент працює там і розташувавши замість нього модулі (наприклад, що відображають новини з різних категорій).

Для WordPress'а створені тисячі шаблонів і багато хто з них виконані на дуже хорошому дизайнерському рівні. Пристрій WordPress таке, що під нього нескладно переробити, скажімо, html-шаблон. У шаблонах використовуватися звичайні PHP-функції, тому ніяких складнощів з вивченням т.зв. мов шаблонів немає. На створення шаблонів є досить багато статей, навіть є он-лайн генератор. Готові шаблони достатньо завантажити в окремий каталог і після цього в адмін-панелі вибрати потрібний. Існує також можливість перемикати шаблони та відвідувачами.

Зараз в офіційній репозиторії зберігається під тисячі безкоштовних модулів. Серед інших є рішення для електронної комерції, CRM-система, wiki-движок. Ще зазначу модулі Views і CCK, які дають Друпалу повне право називатися CMF, а не CMS. CCK (Content Construction Kit), наприклад, дозволяє за допомогою графічного інтерфейсу описувати об'єкти предметної області в базі даних і відразу ж створювати форми для управління ними.

Найбільш сильною стороною Joomla є, я вважаю, система розширень. Мало того, що їх існує кілька видів, ще є спеціальна система їх встановлення, що дозволяє за допомогою xml-файлу описувати всі дії необхідні для здійснення під час створення запису про розширення (наприклад, SQL-запити, копіюються файли або дії виконуються відразу після установки, які не можна виконати автоматично).
У цьому я думаю Joomla попереду всіх трьох інших систем, тому що одних лише видів розширень існує три штуки. Та й конкурентів у офіційного сайту розширень серед інших систем я думаю немає (extensions.joomla.org) і бути не може. Одна тільки циферки (1915) нагорі з кількістю розширень в архіві змушує замислитися.

WordPress можна розширити за рахунок плагінів - це різні php-скрипти, які автоматично підключаються до основного "ядра". Таким чином можна не просто додати потрібну функціональність, але і змінити вже існуючу. Створити доданок не дуже складно, все залежить від рівня знання PHP. Підключення до WordPress'у зовсім просто: плагін копіюється в спеціальний каталог та активується в адмін-панелі. Деякі плагіни можна налаштовувати, деякі треба прописувати в шаблоні, а деякі працюють повністю автоматично.
Плагіни для WordPress написано кілька тисяч (лише на одному wp-plugins.net - 2568, але думаю, що цілому цифру можна подвоїти), тому можна знайти плагін практично під будь-які потреби. Виняток становлять плагіни, які вимагають значної переробки шаблону. З ними зазвичай доводиться повозитися.

У Drupal це називається "блоки". Їх можна розташовувати в різних областях сторінок в залежності від можливостей шаблону. У кожній області блоки можна сортувати для керування порядком виведення. Спочатку п'ять областей - шапка, центральна, ліва і права колонки, підвал. Блоки можна показувати не на всіх сторінках.

Так і не зрозумів що це таке. Ну, подумаєш, блоки переміщаються. При бажанні на Joomla теж можна таке зробити. Тільки питання - в чому їх корінний задум. Можливо, в Joomla це називається модулі, нехай і не перетягується, зате дуже зручно розташовуються по всьому шаблоном у будь-якому вигляді.

Повноцінна підтримка віджетів з'явилася тільки у версії 2.2. До цього потрібно було встановлювати окремий плагін. Те що віджети дуже зручні, багато хто вже встиг переконатися. Для користувача тепер немає потреби щось змінювати у своєму шаблоні: управління чисто візуальне, досить відзначити необхідні параметри, розташувати блоки як потрібно і зміни відразу ж набирають чинності. Внутрішня реалізація віджетів така, що з їх можна використовувати для виведення будь-якого плагіна або своєї функції.

Славиться тим, що з нього можна зробити платформу для блогів в кілька кліків. Підтримуються як персональні, так і колективні блоги. Одна з вбудованих фішок друпал - можливість публікації книг (деякі блогери хочуть хронологічного порядку).

Якщо вбудований компонент контенту можна вважати блогом, то так - блоги підтримуються. При бажанні однокористувацький блог з гарним оформленням легко робиться з компонента контенту, ContentTemplater і компонента коментарів. З багатокористувацьким все складніше. З певною натяжкою можна сказати "так", хоча це буде досить важко. Все-таки це CMS Joomla загального призначення. Сторонніх ж гарних, якісних компонентів, які підтримують російську мову на рівні Аякса без помилок - ні. Ну або майже немає, особисто я хороших прикладів впровадження не знаю.

WordPress досить добре зарекомендував себе як многоавторский блог. У всякому разі стандартні можливості у нього не викликають побоювань. А от для того, щоб розширити їх, потрібно використання додаткових плагінів. Наприклад це стосується додавання довільних полів в профіль автора, аватарка, фото і т.п. Парадокс у тому, що в WordPress'е вже закладено практично весь потенціал для цього, але так і не доведено до кінця.
Для управління авторами використовується система ролей. За допомогою спеціального плагіна можна легко (візуально) відредагувати будь-яку роль або дозволити / заборонити виконувати будь-які дії окремому авторові.
Для багатокористувацьких блогів існує окрема версія: WordPress Multi User. Вимоги та можливості в неї практично такі ж як і у звичайного WordPress'а, хоча є деякі відмінності. На WordPressMU працює одна з найбільших блог-сервісів WordPress.com, на якому зареєстровано майже 1,3 мільйона блогів.

Друпал популярний у світі, тому всі "модні" фішки там швидко реалізуються. У базовому пакеті є можливість ведення блогу посредствам блогова клієнта. Є модуль, пінг спеціальні каталоги Drupal-сайтів.

Joomla це CMS, і говорити про впровадження таких речей можна тільки на рівні сторонніх компонентів. Мабуть для Drupal'а і Wordpress'а це питання дуже актуальне, бо спочатку це все-таки блогова движки, а не CMS, і нікуди від цього не дітися. А в Joomla треба все розглядати на рівні якихось компонентів, наприклад того ж платного MyBlog. Якщо реалізують - добре, ні - позиції Joomla від цього ні скільки не похитнуться.

Трекбакі, пінг підтримуються вже давно. Причому для їх використання не потрібно взагалі ніяких додаткових дій: все працює на рівні "движка". Що стосується XML-RPC, то WordPress підтримує відразу кілька API, тому додавати / редагувати записи в WordPress можна з багатьох програм блог-клієнтів або он-лайн, наприклад за допомогою Google-Docs.
WordPress повністю підтримує RSS та Atom. Можна підписатися на останні записи блога, визначеної рубрики, коментарі або всі коментарі. За допомогою окремого плагіна можна зробити автоматичну переадресацію RSS-стрічки блога на feedburner.com.

Drupal працює на UTF-8. Якихось забутих строкових функцій, які не працюють з UTF-8 я не помічав. Деякі хостери по-старому віддають сторінки в cp1251, але це легко чиниться. Проблеми з MySQL теж зазвичай вирішуються одним рядком коду. Мені подобається UTF-8

Усі проблеми з російської версій в кодуванні CP1251 вже давно вирішені і на не дуже високих версіях MySQL проблем майже не викликають, потрібно лише почитати документацію. У параною (збірка Joomla від порталовцев, не зовсім від них, але це одна й та ж пісочниця) все вирішено більш вдало (це її основна особливість) і система сама обирає потрібну конфігурацію підключення в залежності від версії MySQL.
З UTF-8 все складніше, про це досить написано, скажу лише, що повна підтримка очікується (власне вона вже є) у версії 1.5. Зараз можна говорити лише про однобайтних кодуваннях і спробах зробити utf-сайти на непридатному для цього движку (хоча часом і вельми успішних). З Аяксом все теж складно, бо компоненти в основному роблять буржуї, які знати не знають про наші заморочках. А компонент цих стільки, що рук не вистачає ламати голову і мудрувати щось з iconv'ом.

У самому WordPress'е є можливість встановити будь-яку кодування. Головне, щоб кодування бази даних співпадала з кодуванням блогу. Щоправда, починаючи з версії 2.1 WordPress повинен працювати в UTF-8. Це прямо пов'язано з використанням AJAX.